Нічого, крім найкращого (ПП "АГРОН")
Володимир Огійчук
Ми завітали до ПП «Агрон» що на Тернопільщині, аби дізнатись, як будівництво власного сучасного елеватора вплинуло на діяльність підприємства. Роман Березовський, заступник директора з юридичних і земельних питань, розповів, що на сьогодні тут обробляють близько 3500 га землі, вирощують озимий ріпак, озиму пшеницю і озимий ячмінь, сою, соняшник і кукурудзу. Саме на кукурудзу роблять головну ставку, і саме під цю культуру придбано повний комплекс самої сучасної техніки – від сівалок Fendt Momentum у повній комплектації до комбайнів Claas Lexion на гусеничних рушіях. Взагалі підхід до технічного оснащення у підприємстві особливий – власники намагаються купувати лише якісні високопродуктивні машини, які гарантують найвищій рівень технологічності.
Вона мала продуктивність 150-300 тонн кукурудзи на добу, і на той момент цього було достатньо для потреб підприємства. Однак подальше зростання земельного банку і збільшення частки кукурудзи в структурі посівів змусив власників замислитись над будівництвом власного повноцінного елеватора.
Новий рівень
Майданчик для елеватора навмисне обрали у промисловій зоні населеного пункту, аби шум і викиди ніяким чином не заважали місцевим жителям. До будівництва готувались досить тривалий час: вивчали обладнання різних виробників, їздили до колег переймати досвід. На кінець 2021-го року розпочали будівництво з таким розрахунком, щоб на середину жовтня 2022-го року елеватор розпочав повноцінну роботу. Але втрутилась війна, і поки ситуація не стабілізувалась, будівництво загальмувалось. Потім все ж вирішили продовжувати, але інтенсивність будівництва вже не могла буди такою, як до війни. Здача об’єкта в експлуатацію відбулась ближче до кінця року, і першу кукурудзу елеватор прийняв у середині січня 2023-го року.
Сушарка є серцем елеватора, отже власники ретельно проаналізували ринок і сформували для себе усі вимоги, яким має відповідати це обладнання. Вивчали усі бренди, представлені в Україні, їх функціонал і конструктивні особливості, слухали відгуки користувачів. Кінцевою метою було обрати саме таке обладнання, яке б дало змогу виконувати роботу максимально якісно. І з того, що розглядалось, за характеристиками, будові і новаціях сушарка Stela підійшла найкраще, оскільки забезпечує бережне і повільне сушіння, практично без пошкодження зерна.
Оскільки повноцінний сезон ще не відпрацювали, зробити висновки щодо роботи сушарки досить складно. На сьогодні напрацювання складає до 6 тисяч тонн кукурудзи. Культури збирали у січні, оскільки у запланований осінній час погода не дозволила це зробити. Сушили за температури -10 -20 градусів, при цьому вологість зерна складала 28-32%. Сушили за один прохід, що є граничними нормами для сушіння кукурудзи. Сушарка справилась із завданням добре, але витрати газу були дещо більшими, ніж це могло бути за більш сприятливих умов. Звісно, «допомогли» вимикання електроенергії – періодичні зупинки сушарки зменшували ефективність роботи. Допомагав дизель-генератор, але певні паузи все одно виникали, оскільки переключення на аварійне джерело живлення займало певний час. Добре, що сам генератор встигли придбати й встановити ще до виникнення ажіотажного попиту. Цей сезон планується відпрацювати повноцінно, і є впевненість, що робота піде легше за рахунок минулорічного досвіду.
Сушарка Stela показала фактичну продуктивність 580-600 тонн на добу, хоча за нормами мали вийти на продуктивність у 670 тонн на добу. Це пояснюється досить несприятливими умовами роботи: часті зупинки, вологість 30% і вище, низька температура навколишнього повітря (до -20 градусів). Виробник стверджує, що за умов стабільної роботи (без зупинок кожні 3-4 години на переключення до мережі чи генератора) сушарка вийде на заплановану продуктивність.
Андрій Януш, представник компанії Stela в Україні: «Це вже 5-й об’єкт у Тернопільській області, де встановлено сушарку фірми Stela. Для ПП «Агрон» ми встановили модель MDB XN 2/13-SU продуктивністю 30 т/год кукурудзи зі зняттям 14% вологості (з 28% до 14%). З пшеницею сушарка здатна працювати значно швидше – до 100 тонн/год. Витрати газу при цьому складають 1,1-1,3 м3 на тонно-відсоток. Корпус сушарки теплоізольований мінеральною ватою товщиною 120 мм, чого не пропонує жоден виробник. Система рекуперації дає змогу сушити кукурудзу з меншими втратами тепла, тоді як для олійних культур ця функція вимикається задля безпеки. Сушарка повністю виготовлена з легованого алюмінію, тому навіть через 30 років вона буде виглядати так само, як зараз. Монтаж виконувала українська бригада під керівництвом нашого шеф-монтажника. За часом весь процес зайняв близько 2-х місяців, оскільки бригада вперше мала справу з сушаркою саме цього виробника. Бригади з досвідом зазвичай витрачають на монтаж таких сушарок не більше місяця.
На сушарку встановлено 2 потокових вологоміри компанії “Imko”. Один вимірює вологість приблизно на половині висоти сушарки, другий – на виході. Система автоматичного управління у першу чергу керується показниками верхнього датчика, а нижній починає впливати на процес лише у випадку, коли показник вологості виходить за межі встановленого оператором діапазону. Коригування процесу сушіння відбувається за рахунок зміни швидкості вивантаження. Під час сушіння кукурудзи сушарку потрібно очищувати щонайменше раз на тиждень. Із соняшником варто перевіряти стан сушарки щодня і робити хоча б поверхневе очищення. У кожній зоні сушіння встановлено температурні датчики, які дають змогу контролювати стан зерна. Також всередині додатково встановлено 40 датчиків пожежної безпеки (вимірюють температуру відпрацьованого повітря в кожній секції сушарки) і централізовану систему пожежогасіння, яка заливає водою сушильну колону на трьох рівнях. Це значно зменшує пошкодження сушарки у випадку займання зерна і цим самим заощаджує чималі кошти на ремонті.
На усіх вентиляторах встановлені частотні перетворювачі, що дає змогу змінювати швидкість повітряного потоку. Наприклад, на ріпак потрібен менший повітряний потік, а на кукурудзу навпаки – більший. Загалом частотні перетворювачі – недешеве задоволення, але вони сприяють економії електроенергії (до 20%) і забезпечують плавний пуск. Також це дозволяє економити на потужності дизель-генератора і на кабелях».
Елеватор з перспективою
До першої черги будівництва увійшов один силос на 8700 м3 від КМЗ, два хопери тимчасового зберігання (один від КМЗ, другий – Лубнимаш). Транспортне обладнання складається з двох ліній приймання по 175 т/год. Тобто розраховувати можна на 150 т/год з кожної лінії. Для первинного очищення використовують вітчизняний сепаратор OLIS, а на вторинне встановили очисну машину Buhler.
Елеватор проектувався з запасом, оскільки на сьогодні 4 комбайни намолочують 1500-1700 тонн пшениці за день. Тому одна з ліній приймання здатна таку кількість зерна прийняти. Друга лінія ще не готова: вона будується виключно на перспективу. Власники не люблять щось переробляти або змінювати невдовзі після завершення будівництва. Тож спочатку було ретельно вивчено можливі шляхи розвитку підприємства і елеватора як окремої виробничої одиниці, і з урахуванням цього створювалось технічне завдання на проектування.
З сушінням питання також остаточно не закрите. Наприклад, першу сушарку розмістили якомога близько до робочої вежі, аби досягти максимальної продуктивності. Для цього передбачалась робота виключно на природному газі. Це стабільне джерело енергії, з яким легко працювати. Тут прості регулювання, сушіння максимально автоматизоване і безпечне. На кінцевому етапі будівництва елеватора передбачено встановлення другої сушарки з твердопаливним теплогенератором. Це дасть змогу зменшити витрати на сушіння і бути більш гнучким в умовах нестабільних цін на енергоносії. Другу сушарку встановлять на певній відстані від основного комплексу задля безпеки. Таким чином підприємство отримає змогу обирати більш вигідне джерело енергії без втрати продуктивності і якісних показників.
Що отримали
Перша черга елеватора тільки почала роботу і ще не показала усіх своїх переваг у повній мірі. Окрім очевидної економії витрат на сушінні і очищенні відчутно зменшились витрати на логістику зерна під час збирання. Наприклад, цього року пшеницю звозили лише 4 вантажівки замість 6, і відповідно додатковий транспорт не винаймали. Також є впевненість, що не дивлячись на потенційні загрози сезон вдасться відпрацювати нормально, не порушуючи технологію і оптимальні терміни.
Автор: Володимир Огійчук
The Ukrainian Farmer
- Помилки на будівництві елеватораПобудова сучасного власного елеватора потребує від аграрія глибокого розуміння того, яке зерно він оброблятиме і відвантажуватиме, на які проблеми може натрапити.Помилки на будівництві елеватора