Довіра з досвіду

Коли йдеться про сушіння зерна, усі думають про додаткові витрати. Це дійсно про витрати, оскільки ще ніхто не придумав способів безкоштовного видалення зайвої вологи з агропродукції. Навіть сушіння кукурудзи у полі за сприятливих погодних умов має свої негативні наслідки у вигляді пошкодження зерна тваринами, комахами, хворобами, а також зменшення його ваги внаслідок фізіологічних процесів. Тому єдиним важелем впливу залишається організація сушіння з мінімальною собівартістю і мінімальними пошкодженнями.

Аропідприємства, які вирішують самостійно займатись сушінням, стикаються із великою кількістю питань, і для них буває важко обрати сушарку. На перший погляд усі вони дуже схожі і ніби виконують свою роботу добре. Але експлуатація показує, що не завжди заявлені характеристики відповідають фактичним. З різними культурами сушарки можуть також «поводитись» зовсім по-різному, і лише практика дає змогу пристосуватись до особливостей кожної сушарки. Загалом так відбувається з будь-якою сушаркою, але є обладнання, роботу з яким опанувати можна швидко і легко, а є й складні випадки, які постійно вимагають особливої уваги у певних режимах роботи. Враховуючи, що на сьогодні в галузі спостерігається неабиякий дефіцит кваліфікованих сушильних майстрів, купувати сушарку з «сюрпризами» не варто – це може призвести до зростання собівартості сушіння, погіршення якості зерна, його пошкодження, а також до будь-яких аварійних ситуацій.

Прагматичний підхід до вибору сушарки продемонструвала компанія «Оріон А» з Тернопільщини. С самого початку роботи елеватора тут працювала італійська сушарка циклічного типу. За 5 років, коли обсяги сушіння зросли, вирішили придбати бувшу у використанні шахтну сушарку STELA. Вона пропрацювала у Чехії з 2002 року, проте не зважаючи на вік мала чималий залишковий ресурс. Після початку експлуатації довелось «погратись» з налаштуваннями, і більше жодних питань під час експлуатації не виникало. Основна робота стосувалась періодичного обслуговування і очищення. За 3 роки експлуатації тут переконались, що сушарка працює стабільно, не вимагаючи додаткової уваги з боку технічного персоналу. Тому коли прийшов час збільшити продуктивність сушіння, вирішили придбати ще одну сушарку цього ж виробника, тільки вже нову і більшої потужності. Хоча розглядали обладнання як вітчизняних, так і європейських виробників, однак аналогічного по якості та зручності роботи не знайшли.

У підприємстві вважають, що навіть висока вартість сушарки себе виправдовує за рахунок застосування кращих матеріалів, металу більшої товщини у зонах підвищеного зносу та багато іншого. Перед прийняттям рішення провели дійсно глибокий аналіз різних сушарок, що вже експлуатуються в українських підприємствах, оцінили їх роботу, конструкцію та експлуатаційні особливості.

За словами керівника підприємства Віталія Кладочного у сушарці небагато складних елементів чи пристроїв. Тут головне – простота експлуатації і можливість регулювати процес сушіння. З сушарками STELA спочатку виникли питання щодо підтримки необхідної температури по зонах сушіння – це не давало вийти на заявлену продуктивність. Проте після додаткових налаштувань проблему вдалось вирішити.

Зараз нова сушарка працює на газу, а старшу перевели на соняшникову пелету. Потужності місцевого газогону не вистачає для двох сушарок, а тягнути окрему лінію було надто дорого. Отже вирішили використовувати твердопаливний теплогенератор.

Виробник дуже добре стабілізував процес горіння: температура теплового агенту є надзвичайно стабільною і легко коригується за потреби. За словами Віталія Кладочного контроль температури настільки точний, що практично немає відмінності від газового пальника. «Якщо ми зараз сушимо з температурою теплового агенту 120 С, теплогенератор забезпечує мінімальну розбіжність – від 119 до 121 градуса. Звісно, оператору доводиться постійно слідкувати за температурою, оскільки погодні умови протягом доби змінюються, і виникає потреба коригувати подачу соняшникової пелети. Ми спочатку дуже скептично відносились до такого теплогенератора, але подивились, як він працює в інших елеваторах, і переконались, що усе значно краще, ніж здається на перший погляд. Зараз на власному досвіді бачимо, що з сушаркою STELA однаково ефективно можна сушити як газом, так і пелетою», говорить Віталій Кладочний.

Витрати газу на зняття тонно-відсотка складають близько 1,6-1,65 м3. За словами керівника підприємства такі витрати обумовлені тим, що в останні роки доводиться сушити у холодну пору року, коли температура і вологість вуличного повітря далекі від ідеальних кондицій саме для сушіння. Регіон досить вологий, і доводиться сіяти кукурудзу виключно з низьким ФАО, оскільки у іншому випадку існує великий ризик починати збирання за вологості більше 30%. А це пошкодження і збільшення витрат на сушіння. Раніше вдавалось виходити на показники 1,4 м3, але при цьому сушити вдавалось у більш сприятливих умовах. Також потрібно зазначити, що підприємство сушить виключно кукурудзу – інші культури збирають з базовою вологістю. Саме через це показники витрат палива дещо вищі, ніж якщо узяти приклади сушіння влітку або на початку осені, коли на вулиці температура повітря вища за +20 С і відносна вологість не перевищує 50-60%. У цьому році за рахунок того, що кукурудза з поля надходить з меншою вологістю і сушиться значно швидше, показники витрат також будуть нижчими.

Витрати соняшникової пелети складають 3,5 кг на тонно-відсоток, що по грошах значно вигідніше у порівнянні з газом. Проте за сушаркою, яка працює з теплогенератором, доводиться постійно слідкувати, аби зерно не мало запаху диму і не містило продуктів горіння. Цього року встановили додаткову систему захисту. Коли сушарка скидає зерно і закриває жалюзі верхнього вентилятора, з’являється зворотній потік повітря у теплогенератор. Відповідно в теплогенераторі процес горіння прискорюється, і після відкриття жалюзі іскри затягуються потоком повітря всередину сушарки. Аби запобігти цьому ефекту встановили додаткові жалюзі, які перекривають зворотну тягу під час циклу вивантаження сушарки.

Поточні датчики вологості вирішили не встановлювати, оскільки вони вимагають періодичного калібрування. Краще робити перевірку вологості аналізатором та підтверджувати отримані дані у лабораторії.

На двох сушарках встигають просушити 1100 тонн кукурудзи за добу при вхідній вологості у межах 20%. На даний час підприємству вистачає цієї продуктивності, але з часом, коли обсяги виробництва збільшаться, потрібна буде ще одна сушарка. Скоріше за все це також буде STELA – поки що кращого для себе тут  не знайшли. Працюватиме вона також з твердопаливним теплогенератором, але вартість нової газової магістралі ще раз прорахують. Можливо, на той момент доцільніше буде інвестувати у газ, ніж вкладатись в інфраструктуру для паливних пелет і постійно переживати щодо якості зерна і пожежної безпеки.

 

Автор: Володимир Василенко

Журнал The Ukrainian Farmer